Системи грунтового дренажу для стічних вод
Система грунтового поглинання повинна працювати в продовж року. Це означає, що грунт повинен пропускати необхідну кількість стічних вод і в період осінніх дощів і в зимовий холод також як і в літню спеку.
Стічні води після станції очистки, якою б гарною вона не була, містять біологічний компонент. Додаткова обробка і остаточне очищення відбувається у грунті дренажного поля.
Площа дренажного поля повинна бути розрахована так, що б добова витрата стічних вод від будинку була повністю поглинена грунтом, а також ефективно розкласти залишкові біологічні матеріали у стоках. Здатність грунту для дренування та доочистки залежить від складу грунту і гідрологічних умов шарів у місці розташування дренажного поля.
У розрахунках для визначення розмірів дренажного поля використовується коефіцієнт, який характеризує швидкість інфільтрації, як правило вона виражається у метрах на секунду або метрах на добу. Чим більше значення швидкості інфільтрації, тим більша кількість стоків може бути поглинена грунтом. Тест на швидкість фільтрації може бути проведений безпосередньо на ділянці розташування дренажу, але, на жаль, не завжди результати тесту дають надійний результат. Дані отримані лабораторним методом на зразках ґрунту отриманих при проведенні геологічних пошуках ділянки, взятих на різній глибині, дають велику ймовірність правильного розрахунку.
Тим не менш, за відсутності будь яких даних, виконання тесту у польових умовах можливе для отримання орієнтовних даних.
Траншейний дренаж
Траншейний дренаж найбільш поширений і ефективний спосіб утилізації стічних вод, де найвищий рівень грунтових вод знаходиться на глибині не менше 1 метру від дна траншеї. У цих випадках можна використовувати траншейний дренаж для грунтів зі швидкістю фільтрації 0,6 м/добу і вище. Наприклад для швидкості фільтрації 0,4 м/добу, площа траншеї слід збільшити на третину в порівнянні з площею для швидкості 0,6 м/добу. При швидкості фільтрації менше 0,4 м/добу, а також при високому рівні грунтових вод, використання траншейного дренажу не бажано.
Площа дренажної траншеї розраховується для кожного випадку з урахуванням середнього добового стоку і структури грунту розташованої нижче основи траншеї. Структура грунту у вигляді дрібного піску з невеликими домішками мулу і глин, прекрасний фільтр тонкого очищення, де можна з великою точністю розрахувати необхідну площу дренажного поля. На таких ґрунтах багато домовласників і монтажників вважають, що можна встановити дренажне поле з меншою площею для економії коштів. Це як правило помилкова економія. Система працює кілька років, а потім потрібні значні витрати на модернізацію системи. Рекомендації та розрахунки по дренажному полю повинні бути спрямовані на довговічність роботи системи, а не пошук компромісних тимчасових рішень. Через накопичення біологічних відкладень на дні дренажної траншеї, з часом, дренажні властивості ґрунту погіршуються.
Конструкція траншеї
Як правило, для влаштування траншеї використовується екскаватор з шириною ковша 0,5-1,0 м. Для більш широкої траншеї можна зменшити її довжину.
Не можна допускати рух транспорту по дну траншеї, це ущільнить поверхню і погіршить ефективність поглинання. Днище траншеї повинно бути на одному рівні по всій своїй довжині, це дозволяє стічним водам рівномірно проникати по всій поверхні дна траншеї. В іншому випадку на дні траншеї будуть утворюватися постійно затоплені ділянки, що призведе до передчасного замулювання шару.
Максимальна довжина траншеї може бути до 30 метрів, від місця вводу стоків, тому при введенні стоків по середині траншеї, її загальна довжина може становити до 60 метрів. При влаштуванні траншей
на місцевості з ухилом поверхні, розташування траншеї має слідувати контуру схилу по всій довжині.
Не можна будувати дренажне поле у глинистих і суглинних грунтах з підвищеною вологістю. Якщо грунт із днища траншеї можна скачати у джгут діаметром 3 -4 мм, зігнути його в кільце без розривів і руйнування, то цей грунт не придатний для влаштування дренажу, там дуже багато дрібних глинистих часток. При такому випробуванні придатний грунт повинен кришитися при розкачувані, навіть коли зволожений.
Заповнення траншеї щебенем
Траншеї з використанням щебеню для заповнення можуть бути побудовані від 0,5 до 1 м у ширину і до 1,2 м у глибину. Розмір щебеню може бути від 15 до 50 мм і залежить від глибини траншеї і діаметру
труби, що використовується. Якщо використовується кар'єрний щебінь з включеннями грунту, його потрібно промити, щоб грунт, змитий зі щебеню, не замулював дренажний шар траншеї.
Для розподілу стоків по дренажній траншеї використовуються пластикові перфоровані труби і пластикові розподільні колодязі. Останнім часом розпочато використання пластикових дренажних тунелів, пустотілих всередині. Вони не вимагають заповнення порожнини траншеї гравієм на всю глибину, тунелі всередині утворюють порожнину, що дозволяє накопичувати стоки при "залпових" скидах. Під тунелі укладається шар щебеню, потім укладаються тунелі і вся траншея разом з тунелями вкривається геотканиною. Пристрій тунелів дозволяє витримувати навантаження ґрунту зворотної засипки, і поверхневе навантаження легкового транспорту.
 |
 |
 |
Розподіл стічних вод по траншеї має бути рівномірним, дно траншеї рівним, при використанні дренажних труб для розподілу по гілках використовують розподільні коробки. Вихідні отвори розподільних колодязів розташовані таким чином щоб при певному заповненні труб першого ряду стоки перетікали в наступний розподільчий колодязь.
Нерідко у Київській обл. доводиться стикатися з випадками близького розташування до поверхні ґрунтових вод. Спосіб утилізації стічних вод у цьому випадку ми розглянемо в наступній статті.
далі буде...